- ощасливлений
- [ошчасли/ўлеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ощасливлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ощасливити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
ощасливлений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови